Англійське безумство Ліги чемпіонів! - «Спорт»

Минулий тиждень назавжди запам'ятається уболівальникам Його Величності Футболу! Такі фантастичні матчі, які видали «Ліверпуль» із «Барселоною» та «Аякс» із «Тоттенхемом» у відповідних протистояннях 1/2 фіналу найбільш значущого європейського футбольного клубного турніру, не можуть забутися! Їх будуть згадувати і через рік, і через десять років.

У цих іграх було все, за що ми так любимо футбол. Інтрига до останніх секунд матчу, божевільні сейви воротарів і філігранна техніка нападників, сльози радості переможців і ридання тих, хто програв. І, звичайно ж, емоції і пристрасть уболівальників, які несамовито підтримували своїх улюбленців. Адже саме вони - істинний 12-й гравець будь-якого клубу, що до останніх секунд поєдинку вірить у свою команду і не дозволяє здатися. Навіть тоді, коли шанси начебто дорівнюють нулю.

Never give up! («Ніколи не здавайся!»)

У футболці саме з таким посланням Мохаммед Салах (який був травмований і тому не мав можливості допомогти «Ліверпулю» в матчі-відповіді проти «Барселони») вибіг на футбольне поле «Енфілда» після фінального свистка, що сповістив про перемогу «мерсисайдців» над «блаугранас». На табло горіли цифри 4:0. І саме цей рахунок вивів підопічних Юргена Клоппа до фіналу Ліги чемпіонів!

На домашній арені «Ліверпуля» після закінчення матчу діялося щось неймовірне! Футболісти і тренерський штаб перебували в ейфорії, а вболівальники ще довго не залишали трибуни. На знак подяки за віру і неймовірну підтримку своїх фанатів всі гравці - і ті, хто брав безпосередню участь у розгромі каталонців, і ті, хто не виходив на поле «Енфілда» цього вечора, - разом із тренером Юргеном Клоппом виконали з уболівальниками легендарний гімн «Ліверпуля» - You'll never walk alone («Ти ніколи не йтимеш один»). Стадіон ревів від захоплення! Адже ще 90 хвилин тому перед «мерсисайдцями» стояло фактично нездійсненне завдання - відіграти в однієї з кращих команд світу три м'ячі, при цьому не пропустити гол у свої ворота.

Джорджиньо Вайналдум, що вийшов на заміну в другому таймі і оформив дубль в матчі, коротко прокоментував у «Твіттері» вихід команди до фіналу Ліги чемпіонів: «Не можна описати словами ці почуття! «Енфілд» ніколи не переставав вірити, як і ми! Шлях ще не закінчено! Мадрид, ми йдемо! Ми ніколи не здаємося».

Тренер «Ліверпуля» Юрген Клопп був щедріший на слова. Він не приховував свого захоплення і радості від досягнутого результату і був гордий за підопічних: «О, ця гра, цей виступ - це щось! Я сказав хлопцям перед матчем: відігратися неможливо, але оскільки це ви, у нас є шанс!

У моєму житті було стільки матчів, але подібних не згадаю. Проти тебе - топ-команда, пропускати ти не можеш, треба забивати. Просто виграти - це вже складно, а із сухим рахунком...

Я не знаю, як хлопці це зробили. Це було приголомшливо! Ми грали, можливо, з кращою командою у світі. Я бачив, як Мілнер плакав на полі після гри. Це так багато значить для всіх нас! Це найкращий момент у футболі.

На світі є важливіші речі. Але створення такої емоційної атмосфери - це щось особливе. Поєднання потенціалу і неймовірного серця - це сплав, якого я ніколи раніше не бачив».

Водночас гравці «Барселони» були пригнічені і розбиті після фінального свистка. Мессі, Піке, Суарес та інші футболісти «блаугранас» не могли повірити в те, що не вони гратимуть у фіналі Ліги чемпіонів. Адже після першої гри на «Камп Ноу» здавалося, що все вже вирішено, і виїзний матч проти «Ліверпуля» - лише формальність. Потрібно приїхати, вийти на поле і просто не дати забити у свої ворота більше двох м'ячів. А якщо ще хоча б один раз відмітитися у воротах суперника, то це перетворить завдання для «Ліверпуля» з майже нездійсненного на абсолютно нереальне. Але тим і прекрасний футбол - своєю непередбачуваністю! А ще тим, що за будь-яке розслаблення і самовпевненість покарання настає негайно! Що і сталося з «Барселоною».

Чудо можливе, і ім'я йому «Тоттенхем»

Другий півфінальний матч став, напевно, ще більш драматичним і непередбачуваним. Амстердамський «Аякс» приймав на своєму полі ще одну англійську команду - «Тоттенхем». І якщо в матчі між «Ліверпулем» і «Барселоною» «мерсисайдці» відразу хвацько взялися до справи, забивши вже на 7-й хвилині зустрічі, то в своєму домашньому поєдинку голландці фактично вбили інтригу, в першому таймі вразивши двічі ворота англійців. Здавалося, все йде до того, що у фіналі ЛЧ-2019 зустрінуться неймовірний «Ліверпуль» і дуже амбітний і зухвалий «Аякс». Але абсолютно іншої думки були підопічні Маурісіо Почеттіно.

На другий тайм футболісти «Тоттенхема» вийшли абсолютно іншими: по-спортивному злими і зарядженими на перемогу. Уся команда билася за кожен сантиметр футбольного поля, буквально вигризаючи раз по раз м'яч у гравців «Аякса». Справжнім героєм став Лукас Моура, який тричі відзначився у воротах голландської команди! Причому останній і вирішальний свій м'яч він забив за 10 секунд до закінчення доданого до другого тайму часу.

Фелікс Брих, арбітр матчу, дав можливість почати гравцям голландської команди із центру поля. Всі вони, за винятком свого воротаря і останнього захисника, вишикувалися в одну лінію уздовж центру поля і після сигналу про відновлення гри кинулися вперед, сподіваючись забити рятівний для себе гол у ворота «Тоттенхема», але часу для цього вже не залишилося. Пролунав фінальний свисток і практично всі футболісти «Аякса» як підкошені впали на газон, не розуміючи, як могло статися те, що сталося. Ще всього лише 45 хвилин тому вони вели з рахунком 2:0 і були близькі до того, щоб зіграти у фіналі Ліги чемпіонів. Але протягом усього матчу втрачали один за одним моменти для взяття воріт підопічних Почеттіно, і фактично винесли самі собі вирок, пропустивши у фінал найпрестижнішого європейського клубного турніру «Тоттенхем».

Після фінального свистка наставник англійської команди впав на коліна прямо на футбольному полі - не йняв віри в те, що його «Тоттенхем» буде вперше грати в фіналі Ліги чемпіонів. Післяматчевий коментар Маурісіо дуже красномовний: «Важко говорити, приголомшливі емоції. Спасибі, футбол. Такі емоції без футболу неможливі. Важко описати це словами. Спасибі всім, хто в нас вірив. Мої гравці - герої. У минулому сезоні я всім говорив, що ця група футболістів - герої. Вони неймовірно провели другий тайм. Продемонстрували, що ми любимо спорт, футбол. Неймовірно!

Було так круто спостерігати за цією грою. Дуже важко конкурувати на цьому рівні. Я вдячний, що мені пощастило бути тренером, бути у футболі і переживати таке. Всі герої, але Лукас Моура - супергерой. Я хочу згадати про свою сім'ю. Це нагорода для них».

Емоції тренера били через край, він не міг зв'язати свої думки і вибудувати їх в логічний ланцюжок для коментаря. Але Маурісіо знав одне - його «Тоттенхем» сотворив диво і він причетний до цього!

P.S. Знову і знову, прокручуючи в голові події двох півфінальних матчів між «Ліверпулем» і «Барселоною», а також між «Аяксом» і «Тоттенхемом», розумієш, що всіх нас чекає божевільний за напругою пристрастей і емоцій фінальний матч Ліги чемпіонів. І нехай переможе найсильніший!

Сергій ПОТЄХІН

"Вечірні Вісті"